У дисертації представлена розробка нової методики хірургічноголікування пацієнток з тубулярними грудьми ІІ типу на основі клінічнихі морфологічних досліджень кровообігу тканин тубулярних молочних залозз метою вирішення актуального наукового завдання – покращити результатихірургічного лікування тубулярних грудей ІІ типу та зменшити частотупісляопераційних ускладнень і повторних коригуючих операцій.Відповідно до розробленої програми (з використанням методівнаукового дослідження) науково-дослідницька робота виконана в шістьетапів.На першому етапі проведено аналіз науково-інформаційних ресурсівз метою вивчення міжнародного та вітчизняного досвіду стосовнохірургічного лікування тубулярних грудей у жінок.Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що аномалії розвитку грудейу жінок зустрічаються доволі часто. Тубулярні груди відносятьсядо мальформацій сполучної тканини, які проявляються в пубертатномуперіоді. Ступінь їх вираженості варіює від ледь помітної до вираженої, тожпатологія викликає психоемоційні розлади й знижує соціальну адаптаціюпацієнток. За даними Javier Oroz-Torres et al., пацієнтки з тубулярнимигрудьми типу ІІ звертаються в клініку задля корекції частіше (54,76%),ніж з типом І чи ІІІ.3Морфологічні дослідження даної патології показали порушеннявідкладення колагену та зміни в усіх стромальних компонентах грудей у зонімальформації. Предметом дискусії залишаються причини виникнення фіброзувід дерми й до фасції, появи фіброзного кільця, а також дифузноїкровоточивості тканин під час оперативних втручань на тубулярних грудях.Найбільше методик хірургічної корекції розроблено для тубулярнихгрудей ІІ типу. При виконанні стандартних методик ми звернули увагу на те,що висока препекторальна дисекція підвищувала ризик порушеннякровопостачання клаптя. З іншого боку, мобілізація лише центральної частинизалози й розсікання її вздовж не завжди дозволяла покрити нижній полюсімпланта до рівня субмамарної складки, що призводило у віддаленомупісляопераційному періоді до пальпації імпланта в нижньому полюсі грудей.До того ж виникав ризик розвитку нерівності контуру нижнього полюсагрудей за рахунок скорочення залозистого клаптя й утворення подвійноїсубмамарної складки («double-bubble»). Також звернули увагу на високий,порівняно з нормою, рівень васкуляризації мобілізованої залозистої тканини.Високий рівень ускладнень і все вищевикладене стало передумовою длявдосконалення методу хірургічної корекції даної патології, а такождо поглибленого вивчення морфологічних особливостей тканин тубулярнихгрудей та особливостей кровопостачання залозистої тканини тубулярнихгрудей на макро- й мікроскопічному рівні.Системний аналіз джерел наукової інформації забезпечив можливістьвизначення на другому етапі роботи мети й завдань дослідження, розробитиплан, вибрати методи та обґрунтувати оптимальний обсяг дослідження.Дослідження, проведені на базі ДУ «НІХТ ім. О.О. Шалімова» НАМНУкраїни в період з 2007 по 2020 рр., охоплюють 92 пацієнток і включаютьморфологічну та клінічну складову.Для виконання клінічного дослідження 54 пацієнтки розподілили на двігрупи. Основну групу становлять 28 пацієнток, прооперованих за новою4методикою. Для порівняння взяті 26 пацієнток, прооперованих за методикоюA. Mandrakas (ретроспективний аналіз) з 2007 по 2012 рр.Кровопостачання тубулярних грудей не було описано в літературі.Областю нашого дослідження стали особливості ангіоархітектоніки молочноїзалози та локалізація найбільших судин для планування реконструктивноїоперації.Усім пацієнткам основної групи та групи порівняння проводилидоопераційне ультразвукове дослідження грудей. У 10 пацієнток буловиконано МРТ грудей з контрастом.Для виконання морфологічного дослідження пацієнток розподілилина три групи (38 пацієнток): основну групу, групу порівняння та групуз нормальною структурою молочної залози. Під час хірургічного лікуванняпацієнток з різними типами тубулярних грудей за різними методикамиоперацій з 2012 по 2020 рр. у 15 пацієнток були взяті зразки залозистого клаптяразом із поверхневою фасцією з мобілізованої центральної частини молочноїзалози (основна група). Для порівняння взяли аналогічні зразки у 15 пацієнтокз гіпоплазією молочних залоз під час ендопротезування. Такий вибір групипорівняння обумовлений тим, що однією з ознак тубулярних грудей єгіпоплазія квадрантів молочної залози. Незважаючи на візуальну подібністьцих патологій, нашим завданням було виявлення морфологічних відмінностейміж ними (як у структурі тканин, так і в їх кровопостачанні). Спочаткупорівняли випадки гіпоплазії грудей з нормою, потім тубулярні груди ІІ типуз нормою.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат