Дисертаційну роботу присвячено визначенню основних сучасних тенденцій адміністрування підприємств лісової галузі України. В ході аналізу було визначено, що в Україні існує досить багата лісова галузь, не лише за кількістю лісів, що покривають 16% території країни, а й за різноманіттям порід дерев, які ростуть на території України. Ліси України за своїм призначенням і розташуванням виконують переважно захисні, оздоровчі, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та інші функції та забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах. В ході дослідження також було виявлено, що корисним європейським досвідом ведення лісового господарства, який може застосовувати Україна є приклади господарювання таких країн як Словаччина, Фінляндія та Польща. Особливо Польща, як спільно з Україною має в своєму користування карпатський лісовий масив, найбільш близька за своєю моделлю до України. В цілому України, інтегруючись у європейську заходи щодо відтворення, використання та охорони лісів активно бере участь у Смарагдовій мережі. Узагальнена нормативна база регулювання виробничо-господарської діяльності підприємств лісової галузі України показала, що в сфері нормативно-правового регулювання діяльності лісової галузі України існує досить багато суперечностей та невизначеностей, які в значній мірі впливають на загальну ефективність роботи та розвиток галузі. Зокрема були визначені як суперечливі питання у різних основних нормативних документах, як то Лісовий кодекс України, Земельний кодекс України, Земельний кадастр України тощо, так і суперечності між функціональними обов’язками та правами різних міністерств та інших виконавчих органів. Зокрема в дослідженні було виділено чотири основні органи державної влади, які наділені засадами державної політики у сфері лісових відносин та їх наявні суперечності між собою. Проведення аналізу існуючих проблем в діяльності підприємств лісової галузі дало можливість виділити основні проблеми й зазначити ступінь їх впливу на ефективність діяльності лісового господарства. До основних проблем в діяльності підприємств лісової галузі можна віднести фінансування лісової галузі України, особливо регіональний дисбаланс. Було проведено визначення особливостей функціонування підприємств лісової галузі України в умовах мінливого середовища за допомогою основних методів стратегічного аналізу SWOT і PEST аналізу. Аналіз показав ступінь впливу зовнішнього середовища на діяльність лісової галузі в розмірі 17,5%. Отримані результати SWOT аналізу свідчать про те, що пріоритетним стратегічним напрямом розвитку лісової галузі є інтеграція в спільні підприємства, що дозволить галузі забезпечувати високу якість продукції, залучати висококваліфікований персонал, оновити матеріально-технічну базу, ефективно вирішувати проблеми правового характеру. Надання актуальної економічної оцінки інвестиційної привабливості лісопромислового комплексу України дозволило виділити декілька альтернативних сценаріїв розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності в лісовому господарстві виходячи з існуючого інституційного середовища розвитку лісового сектору та враховуючи специфіку функціонування кожної ланки лісопродуктового ланцюга. Визначення основних напрямів розвитку інноваційної діяльності у лісовій галузі України показало, що оскільки український лісовий сектор має працювати відповідно до сучасних реалій, інноваційні напрямки політики переважно базуються на міжнародному досвіді. Виробляти інноваційну продукцію, яка є безпечною для довкілля та здоров’я, безумовно економічно вигідно та доцільно. Створення нових виробництв, розвиток глибокої переробки деревини та розробка інноваційних продуктів з деревної сировини є одними з першочергових пріоритетів. У сфері лісогосподарського землекористування етапи процесу державно-приватного партнерства включають узгодження інтересів держави та компаній у використанні та управлінні лісовими ресурсами (еколого-економічне обґрунтування), визначення пріоритетних напрямів лісокористування через програмні документи, розробку та прийняття рішень щодо лісогосподарських заходів. В результаті дослідження було визначено, що державно-приватне партнерство може бути реалізовано в Україні за двома альтернативними схемами, які в результаті різними шляхами призведуть до більш ефективного управління лісокористуванням в Україні. Проведене дослідження дало можливість на основі існуючих теоретичних положень функціонування лісової галузі та аналізу статистичних даних щодо стану лісів в Україні, розглянути та проаналізувати існуючі в Україні методики управління та господарювання. Дані методики були порівняні з принципами розвитку лісового господарства провідних країн ЄС, що дало можливість визначити пріоритетні напрямки вдосконалення адміністративного управління лісовою галуззю в Україні.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат