У дисертаційній роботі, в площині дослідження сучасних технологій публічного управління та впровадження інноваційних інструментів у систему його інститутів, вивчено міжнародний і український досвід інституціоналізації та правового регулювання технології блокчейн (Blockchain) у сферах електронного голосування, фінансів, реєстраційної діяльності та забезпечення захисту права інтелектуальної власності.У контексті розгляду теоретико-методологічних основ дослідження значну увагу приділено феномену публічного управління. Обґрунтовано погляд на публічне управління як на суспільне управління, формальні органи якого стають публічними лише у випадку, якщо переслідують суспільно значимі цілі. Акцентовано на тому, що значимі для суспільства цілі складають публічний інтерес, а останній не може виразитися, якщо не забезпечено дотримання прав і свобод громадян. Доведено, що публічність як ознака публічного управління значною мірою відіграє роль запобіжника потенційного порушення публічного інтересу, а також засвідчує посилення інформаційної складової в публічному управлінні. Встановлено необхідність виокремлення інформаційної функції в самостійну функцію публічного управління. Акцентовано на вагомій нормативній базі забезпечення інформаційної функції публічного управління. Наголошено на особливості останньої – праві людини на інформацію, яке має гарантії захисту, закріплені як чинними міжнародними актами, так і нормами вітчизняного законодавства. Мотивовано висунення нових умов перед системою публічного управління з появою технологічних інновацій, насамперед інформаційно- комунікативних технологій. Аргументовано, що останні заклали основи нового цифрового, якісно іншого типу інформаційного суспільства, з інакшими інформаційно-правовими відносинами і з новими правовими нормами, що їх регулюють.Наголошено, що застосування цифрових технологій, разом із очевидними перевагами, несе у собі додаткові загрози та ризики. Доведено, що у сфері публічного управління цифрові технології нерідко мають своїм наслідком несанкціоноване використання персональних даних громадян та юридичних осіб, маніпуляцію людською свідомістю й дезінформацію громадян загалом. Акцентовано, що така ситуація щонайменше засвідчує порушення їхніх інформаційних прав. Підкреслено, що нині проблема достовірності отриманої інформації та загалом довіри до неї вирішується у технологічний спосіб. Наголошено на серйозному потенціалі Blockchain для оптимізації публічного управління в умовах цифровізації (діджиталізації) суспільних відносин.Досліджено Blockchain у контексті світових процесів цифрової трансформації. Обґрунтовано тезу про те, що широкі потенційні можливості використання Blockchain у різних сферах життєдіяльності суспільства свідчать про неї як про одну з перспективних і провідних технологій ІТ-права. Простежено процес створення технології Blockchain. Обґрунтовано особливості технічної природи Blockchain. Розглянуто ключові проблеми в правовому регулюванні Blockchain. Установлено, що, зважаючи на технічні особливості Blockchain, а також те, що Blockchain досі залишається новою технологією, багато пов’язаних із нею юридичних питань перебувають у процесі регулювання або, залежно від країни, взагалі залишаються невирішеними. Доведено, що всі юридичні проблеми застосування Blockchain фактично зводять до двох ключових: юрисдикції у застосуванні Blockchain (йдеться про проекти міжнародного рівня) та захисту приватних даних за цією технологією. Висунуто тезу: коли розглядати правовий бік блокчейн- технології, то одним із головних завдань є розуміння того, хто несе юридичну відповідальність за протизаконні дії в мережі Blockchain. Висловлено переконання; якщо відповіді на ці запитання знайдуться, тоді, з великою долею ймовірності, можна буде стверджувати, що Blockchain буде прийнята на законодавчому рівні для регулювання в інтересах суспільства багатьох правовідносин.Вивчено процес вироблення організаційно-правових форм регулювання застосування Blockchain. Запропоновано поняття інституціоналізації Blockchain як процесу визначення порядку чи навіть заведення певної«традиції» застосування технології, а також оформлення організацій, правових та інших структур для її розвитку. Відзначено, що хід інституціоналізації Blockchain у суспільно-політичному просторі сучасного світу співвідноситься з усвідомленням неабиякого потенційного впливу цієї технології як інструменту вдосконалення життя суспільства в найближчі роки і десятиліття. Встановлено, що зростання поширеності Blockchain призвело до запровадження міжнародних стандартів цієї технології. Узагальнено, що спільне правове поле щодо Blockchain нині тільки напрацьовується.З’ясовано особливості інституціоналізації Blockchain у країнах найбільшого поширення в Європі, Азії, Америці. Встановлено, що впровадження моделей Blockchain у різні сфери господарювання світового політичного простору має особливість – воно здійснюється нерівномірно навіть серед зацікавлених країн.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат