Мета роботи: наукове обґрунтування та розробка оптимізованої моделі раннього виявлення та первинної профілактики мозкових інсультів серед дорослого населення.Матеріали та методи дослідження: викопіювання даних облікової медичної документації, анкетування, опитування. Обстежено 300 хворих після перенесеного мозкового інсульту (МІ) та 200 осіб контрольної групи за період 2019–2023 рр., які отримували реабілітаційні заходи в ДП «Клінічний санаторій «Роща» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» і ДП «Клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води» ПРАТ «Укрпрофоздоровниця».Констатовано збільшення національних рівнів смертності та первинної інвалідизації через хвороби системи кровообігу (ХСК) з відповідними трендами +2,3 % і +5,8 % та тренди збільшення первинної інвалідизації через цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ): +8,3 %. В Харківській області визначено зростання поширеності МІ для загальної та вперше в житті виявленої захворюваності з трендами +62,5 % і +249,2 % та збільшення рівнів смертності через ХСК і ЦВЗ із трендами +4,9 % і +1,0 % і первинної інвалідизації з трендами +12,1 % і +25,6 %. Визначено групи факторів ризику розвитку МІ: медико-біологічні (некеровані та керовані), медико-соціальні, психологічні та кліматичні з режимом дня. Вирахувано модель виникнення та розвитку МІ серед дорослого населення й встановлено збільшені шанси на розвиток МІ у осіб жіночої статі (в 2,2 рази), при обтяженому анамнезі з інсультів (в 1,3), тривалих шкідливих звичках (5–10 р. – в 10,1 і 10–20 р. – в 13,1), змішаному раціоні з жирною та смаженою їжею (в 3,0), великій родині (в 25,3) і низькому доходові (до 1000 грн. – в 26,9 і 1000–3000 грн. – в 6,3). Встановлено низький загальний рівень забезпеченості заходами раннього виявлення (РВ) і первинної профілактики (ПП) МІ на рівні 51,94 % із найнижчими рівнями задоволеності профорієнтаційною (21,0 %), санаторно-курортною (33,0 %) та інформаційною (44,0 %) складовою. Констатовано кількісне превалювання високих і помірних рівнів реактивної та особистісної тривожності (відповідно 50,3 і 41,3 та 23,0 і 62,7 %) із загальними рівнями 42,8 ± 6,32 і 39,60 ± 6,23 балів. Достовірно зафіксовано значну поширеність маскованої депресії (27,7 %) із загальним рівнем 52,6 ± 7,46 балів. Науково обґрунтовано та розроблено оптимізовану модель РВ і ПП МІ серед дорослого населення, яка включає шість структурних складових: понятійно-категоріальну, стратегічно-діяльнісну, нормотворчу, інформаційно-комунікативну, функціонально-організаційну і практично-реалізаційну.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат