Некротизуючий ентероколіт (НЕК), ранній та пізній неонатальний сепсис (РНС та ПНС), залишаються важливими клінічними проблемами, які подовжують тривалість госпіталізації, збільшують видатки, підвищують імовірність довгострокових негативних наслідків і смертність.Ключовим механізмом запобігання виникненню цих захворювань є успішна постнатальна адаптація незрілого травного каналу (ТК), яка у передчасно народжених дітей відбувається у суттєво відмінних умовах порівняно зі здоровими доношеними новонародженими. Патогенетично обґрунтованим втручанням у групі найбільш незрілих немовлят може бути додаткове імунне харчування, зокрема ентеральне призначення лактоферину (ЛФ) та пробіотиків. Актуальним також залишається прогнозування виникнення захворювань, пов’язаних з порушеннями постнатальної адаптації незрілого ТК та пошук додаткових методів їх ранньої діагностики.Все вище зазначене визначило мету дослідження – удосконалити медичну допомогу передчасно народженим дітям з порушеннями постнатальної адаптації незрілого ТК шляхом виявлення немовлят з відповідним ризиком і впровадження профілактичних заходів, опрацьованих на підставі отриманих клінічних і лабораторних даних.Для досягнення мети були вивчені чинники ризику, частота і структура захворювань, пов’язаних із порушенням адаптації незрілого ТК у передчасно народжених дітей; визначено діагностичну значущість фекального кальпротектину (ФК) як маркера запального статусу незрілого ТК у прогнозуванні захворювань, пов’язаних з порушенням його адаптації, а також оцінено вплив застосування ЛФ на рівні ФК; вивчено клінічну ефективність ентерального застосування ЛФ та пробіотика L. reuteri DSM 17938 у профілактиці НЕК та ПНС, а також вплив цього пробіотика на формування кишкової мікробіоти та зв’язок останньої з виникненням цих захворювань; розроблено стратегію виявлення немовлят з ризиком виникнення захворювань, пов’язаних з незрілістю ТК, а також комплекс профілактичних заходів.Загалом 164 дитини були залучені у дослідження в перші 72 години життя. Усі немовлята народились у терміні гестації (ТГ) ≤ 32 тижнів з масою тіла (МТ) ≤ 1500 г. Робота виконувалась на 3 етапах та у 4 напрямках. Пацієнти лікувались і перебували під спостереженням у відділеннях інтенсивного та постінтенсивного лікування КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» протягом 2019-2022 рр.За підсумками багатофакторного логістичного регресійного аналізу лише три чинники ризику незалежно та достовірно впливали на ризик виникнення ПНС і НЕК: вік початку мінімального ентерального харчування (ЕХ); кількість епізодів зниженої толерантності до ЕХ та потреба у замісних трансфузіях еритроцитарної маси.У проспективному дослідженні клінічної ефективності ЛФ не було виявлено достовірних відмінностей між групами за частотою виникнення ПНС й іншою тяжкою захворюваністю. Діти, які отримували ЛФ, достовірно скоріше досягали повних об’ємів ЕХ, а немовлята з ТГ ≤ 28 тиж із групи ЛФ достовірно скоріше виписувались додому.Рівні ФК на першому тижні життя достовірно не відрізнялись у дітей із групи ЛФ та порівняння. Динаміка показників ФК немовлят в обидвох групах також не була статистично вірогідною. Рівні ФК на першому тижні життя у дітей, які в подальшому захворіли на ПНС та НЕК, достовірно не відрізнялись від цього показника у дітей без цих захворювань. Рівні ФК на першому тижні життя у немовлят, які хворіли на РНС, були достовірно вищими порівняно з дітьми без цього захворювання. За даними ROС-аналізу встановлено, що показник ФК 373,9 мкг/г мав чутливість 71 % та специфічність 63 % щодо виявлення РНС у передчасно народжених немовлят.Призначення L. reuteri DSM 17938 не впливало на частоту НЕК ІІ+ стадії, ПНС та загальну смертність, проте достовірно скорочувало загальну тривалість госпіталізації у дітей з ТГ ≥ 28 тиж та асоціювалось з недостовірно скорішим досягненням повного об’єму ЕХ. Менша загальна кількість бактерій у випорожненнях та низька частота виявлення E. coli достовірно асоціювались із виникненням ПНС. Водночас, менша кількість Klebsiella pneumonia у випорожненнях немовлят в перший тиждень життя достовірно корелювала з виникненням НЕК в подальшому.Отримані результати дозволили розширити наукові уявлення про особливості адаптації незрілого ТК у передчасно народжених дітей з ТГ ≤ 32 тиж та МТ при народженні ≤ 1500 г, оцінити прогностичну значущість клінічних і лабораторних даних щодо захворювань, які виникають внаслідок порушень цієї адаптації, а також оцінити ефективність відповідних нових методів профілактики.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат