Дисертація є монографічним дослідженням, у якому на підставі аналізу матеріалів практики та теоретичних положень розроблено основи комплексної методики розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Дослідження побудоване на основі висновків і положень, обґрунтованих сучасними розробками в галузі філософії, криміналістики, кримінального права, кримінального процесуального права, теорії оперативно-розшукової діяльності, соціології. Наукові положення роботи сформовані на емпіричній базі, яку становлять результати анкетування 135 працівників оперативних підрозділів та слідчих Національної поліції України в Одеській, Миколаївській, Вінницькій, Рівненській та Волинській областях, вивчення 84 кримінальних проваджень щодо злочинів у сфері земельних відносин. У досліджені проаналізований сучасний стан наукового забезпечення розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Зважаючи на стійкість та системність зв’язків криміналістики з іншими науками кримінально-правового циклу, особлива увага звернута на дисертаційні дослідження у галузі кримінального права. За результатами їх аналізу виокремлено, що напрацювання вчених за цим напрямом можуть слугувати теоретичною основою для: по-перше, формування криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень у сфері земельних відносин; по-друге, деталізація окремих елементів криміналістичної характеристики таких злочинів, зокрема щодо предмета злочинного посягання, особи злочинця тощо. Крім того, проаналізовано окремі наукові праці з кримінології, які є теоретичною основою для формування положень криміналістичної характеристики щодо особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у сфері земельних відносин. Зважаючи на те, що формування комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів, які складають предмет нашого дослідження, передбачає необхідність використання широкого комплексу знань щодо регулювання земельних відносин, у дисертації окремо був проаналізований комплекс наукових робіт, які присвячені питанням регулювання земельних відносин та відповідальності за окремі правопорушення у сфері земельних відносин, які є теоретичною основою для удосконаленняположень криміналістичної характеристики таких правопорушень. Окремо у досліджені ґрунтовну увагу приділено проблематиці криміналістичної класифікації злочинів у сфері земельних відносин з урахуванням наявних у криміналістичній літературі наукових підходів щодо побудови класифікаційних структур. Визначено функціональну спрямованість криміналістичної класифікації у межах комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Особливо наголошено на відсутності у доктрині однозначного трактування поняття «злочини у сфері земельних відносин». Визначено, що на підставі аналізу земельного та кримінального законодавства наголошено на доцільності розподілу злочинів у сфері земельних відносин на дві групи: по-перше, злочини економічної спрямованості у сфері земельних відносин; по-друге, злочини екологічної спрямованості у сфері земельних відносин. Виокремлено склади злочинів, які віднесені до кожної класифікаційної групи. Обґрунтовано типові родові об’єкти для окремих форм злочинної діяльності у сфері земельних відносин. Наголошено, що оптимальними критеріями для формування криміналістичної класифікації злочинів у сфері земельних відносин є: по-перше, предмет злочинного посягання; по-друге, способи готування, безпосереднього вчинення та приховування таких злочинів; по-третє, особа злочинця; по-четверте, слідова картина злочинів зазначеної категорії. Класифікуючи злочинні діяння, зважаючи на предмет, на який здійснюється посягання, виокремлено злочини, предметом яких є: 1) земельні ділянки, у тому числі території, взяті під охорону держави, та об’єкти природно-заповідного фонду; 2) ґрунтовий покрив (поверхневий шар) земель; 3) розпорядчі документи – рішення, розпорядження, погодження, акти, протоколи, постанови та інші документи правозастосовного характеру; 4) правовстановлюючі документи на землю – державні акти на право власності на земельні ділянки, державні акти на право постійного користування землею, договори оренди, купівлі-продажу, дарування земельних ділянок, а також довіреності на вчинення різноманітних дій тощо; 5) документація із землеустрою – схеми, проєкти, робочі проекти або технічна документація; 6) документація з оцінки земель – технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; 7) неправомірна вигода – матеріальні цінності (грошові кошти або інше майно), право на майно або будь-які дії майнового характеру – під час вчинення земельних злочинів у сфері службової діяльності.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат