Бази даних


Автореферати дисертацій - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=0824U000525<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
   
Соловйова Алєся Борисівна 
УКРАЇНА В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ КРАЇН БЕНІЛЮКСУ (1991-2020) : автореферат дис. ... д.філософ : 032 / А. Б. Соловйова ; Інститут історії України Національної академії наук України. — 2024 — укp.

Робота присвячена комплексному дослідженню зовнішньої політиці країн Бенілюксу упродовж 1991-2020 рр. Дисертація виконана на актуальну тему, оскільки у сучасному глобалізованому світі формування зовнішньополітичних зв’язків України з європейськими країнами має фундаментальне значення. Україна посідає важливе місце в європейській зовнішній політиці. Крім того, особливої гострої актуальності дослідження відносин з країнами Європейського Союзу набуло внаслідок повномаштабного вторгнення росією в Україну 24 лютого 2022 року. Крім того, у зв'язку з агресивною війною росії проти України дослідження російського чинника у відносинах України з країнами Європейського Союзу набуває вирішального значення як у контексті реакції цих країн на порушення з боку росії міжнародно-правових угод, і як наслідок, норм міжнародного права, так і щодо питання застосування міжнародно-правових механізмів підтримки України в боротьбі з агресором. Мета дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні специфіки українського чинника у формуванні та проблемах реалізації східноєвропейської зовнішньополітичної стратегії країн Бенілюксу упродовж 1991-2020 років. Об’єктом дослідження є зовнішня політика країн Бенілюксу упродовж 1991–2020 рр. Предметом дослідження є динаміка зміни курсу країн Бенілюксу щодо України з урахуванням пріоритетів європейської політики, спрямованої на розширення Євросоюзу та якісне поглиблення європейської інтеграції. Методологію дослідження становлять як загальнонаукові методи (аналізу і синтезу, індукції, дедукції), загально філософські (системний, структурно-функціональний), та методи емпіричних досліджень (аналіз документів і матеріалів), так і спеціальні історичні методи, до яких належать проблемно-хронологічний, і порівняльно-історичний та ін. Застосування порівняльно-історичного методу дозволило з’ясувати спільне та відмінне у підходах різних ідейно-політичних течій у країнах Бенілюксу щодо співпраці з Україною. Системний метод у поєднанні з структурно-функціональним та проблемно-хронологічним розкрив уявлення про взаємини між Україною та країнами Бенілюксу як цілісний сегмент сучасної системи міжнародних відносин, дозволив відтворити їхню динаміку та виокремити основні напрями. За допомогою інституційного методу визначено інституційні механізми співробітництва між Україною та країнами Бенілюксу на рівні вищих органів державної влади в євроінтеграційних процесах.Наукова новизна дослідження. Здійснений аналіз місця України в зовнішній політиці країн Бенілюксу протягом 1991–2020 рр. дозволив обґрунтувати низку теоретичних положень, що мають наукову новизну: Уперше: з’ясовано особливості визначення стратегій зовнішньої політики малих держав у контексті політики Бенілюксу щодо України; висвітлено зміни тенденцій зовнішньої політики країн Бенілюксу в умовах російсько-українського збройного конфлікту та після підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС; доведено, що російський чинник негативно позначається на поглибленні відносин України та країн Бенілюксу, які є прихильниками прагматичного підходу до творення зовнішньої політики; залучено до наукового обігу низку джерел із фондів Історичного Архіву Європейського Союзу, Національних Архівів Нідерландів, Люксембургу, України, Архівів Міністерства закордонних справ Бельгії, що дозволило всебічно проаналізувати позиції урядів та політичних сил стосовно зовнішньої політики Бенілюксу щодо України; Удосконалено: визначення основних етапів реалізації зовнішньої політики країн Бенілюксу щодо України (1991–2020 рр.); знання про роль країн Бенілюксу в реалізації програми «Східного партнерства»; розуміння ролі громадських організацій у становленні культурного співробітництва між Україною та країнами Бенілюксу, особливостей їхньої діяльності в умовах пандемії COVID-19; вивчення особливостей формування освітніх осередків українців у країнах Бенілюксу; Набули подальшого розвитку: дослідження праць бельгійських, люксембурзьких, нідерландських, російських, українських та інших науковців з обраної проблематики у контексті встановлення різниці сприйняття теми дослідження; аналіз впливу окремих партій країн Бенілюксу на посилення російського чинника у відносинах Україна-країни Бенілюксу та формування іміджу України в суспільствах країн Бенілюксу (2014–2020 рр.); систематизація нормативно-правової бази, що забезпечує співробітництво України та країн Бенілюксу; з’ясування тенденцій торговельно-економічного співробітництва країн Бенілюксу та України (1991–2020 рр.).

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат

З матеріалами дисертації можна ознайомитись в НРАТ (Національний репозитарій академічних текстів)
 
Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського