Дисертація є першим у доктрині у вітчизняній юридичній науці монографічним дослідженням організаційно-правових засад прокурорського нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва при розслідуванні кримінальних правопорушень про ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що конституційний обов’язок кожного «сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом» (ст. 67 Конституції України) забезпечується також нормами ст. 212 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за «умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах».Як свідчать статистичні показники, у 2019 р. було обліковано 852 таких кримінальних правопорушень, у 2020 р. – 910, у 2021 рік – 760. Натомість, результатів у вигляді вироків критично мало: у 2019 р засуджено 9 осіб, кримінальні провадження щодо 200 осіб судами закрито, у 2020 р. засуджено3 особи, закрито провадження щодо 95 осіб, у 2021 р. засуджено 5 осіб, закрито 64 провадження. Звернуто увагу, що на актуальність обраної теми також впливає факт створення Бюро економічної безпеки щодо діяльності якого також наявна значна кількість наукових дискусій та спорів.У результаті проведеного дослідження доведено, що процесуальне керівництво не слід розглядати окремою чи додатковою функцією прокуратури, а лише як форму (метод або спосіб) здійснення прокурорського нагляду. Встановлено, що прокурорський нагляд здійснюється на загальному рівні, тобто щодо додержання законів у діяльності усіх органів досудового розслідування. У свою чергу, процесуальне керівництво реалізується в межах конкретного кримінального провадження.Запропоновано до специфічних рис процесуального керівництва зараховувати: 1) його здійснення виключно конкретно визначеним у порядку статті 37 КПК України прокурором (групою прокурорів); 2) обов’язковість його здійснення протягом всього процесу досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) окремий порядок призначення та заміни процесуального керівника, що заснований на принципі незмінності прокурора та його особистої відповідальності за результати досудового розслідування; 4) ініціативність у застосуванні наданих законом повноважень; 5) спеціальна мета процесуального керівництва – забезпечення ефективності досудового розслідування конкретного кримінального правопорушення, тобто його швидке, повне та неупереджене розслідування; 6) можливість його колегіального здійснення – групою прокурорів на противагу особистому (персоналізованому) прокурорському нагляду.Проаналізовано правову основу процесуального керівництва прокурором досудовим розслідуванням становлять: Конституцію України, КПК України, Закон України «Про прокуратуру» та інші закони України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підзаконні нормативно-правові акти. За наслідками зроблених в процесі дослідження висновків сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», наказу Генерального прокурора України, що визначає порядок організації діяльності прокурорів у кримінальному провадженні.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат