Шиман К. А. Новітні засоби утворення художньої форми у віртуальній реальності (на прикладі творів сучасного мистецтва України). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» (02 – Культура і мистецтво). – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2023. Головною метою роботи є поглиблене вивчення засобів та процесу творення художньої форми у віртуальній реальності (VR). Дисертація є першим ґрунтовним дослідженням новітніх засобів утворення художньої форми у віртуальній реальності у контексті мистецьких практик. Інноваційні технології відкривають нові можливості для виразності, дозволяючи митцям відійти від певних обмежень та реалізувати свої ідеї у віртуальній реальності, де художня форма не обмежується параметрами фізичної реальності. Ґрунтовне дослідження сучасного стану розробки теми дисертації виявило, поняття «художня форма» та «віртуальна реальність» набули загального висвітлення, втім не стали предметом комплексного мистецтвознавчого аналізу практичного процесу утворення художньої форми у віртуальній реальності. Тому існує необхідність наукового опрацювання питання використання VR засобів для реалізації творчих задумів. З метою вирішення цієї проблеми було висвітлено історичні передумови та методологічні підстави утворення художньої форми, що дало змогу встановити найбільш поширені її трактування. Важливим став і розгляд взаємодії художнього образу та форми. У роботі розглянуті питання, що стосуються термінологічної бази. Було запропоновано термін «сприймач», який вперше вводиться до наукового обігу.Аналіз мистецьких робіт (Д. Факш та К. Шиман «Ехо» (2019), Tamanoir Immersive Studio «Гетеротопія» (2020), Т. Кабаєва «Neverland» (2022), Р. Чізз «Піксельна калина» (2023) тощо) дозволив на практиці зазначити особливості доповненої (AR), змішаної (MR), віртуальної та розширеної (XR) реальностей. Утворення художньої форми у VR потребує використання спеціальних інструментів. Тому проаналізовано основні засоби, які необхідні для творення художньої форми у віртуальній реальності (апаратний VR сет; програмне забезпечення; апаратне забезпечення ПК; навушники; забезпечення кабелями; одноразові гігієнічні маски тощо). Їх практичне застосування розкрито на прикладі «Ризома» (Д. Факш та К. Шиман (2018)). Окрім того, проаналізовано інші новітні технології, які використовують митці: система айтрекінгу (Г. Фінк «Малюючи очами» (2015), М. Аттард «Блог» (2020)), енцефалограф (В. Ковбаса та С. Ніжинський «Мімоза» (2019)), просторові трекери та датчики зчитування, Arduino (арт-група SVITER (Л. Полянська та М. Роботов) та І. Світличний «Verbatix» (2017)) та інші. У ході дослідження було представлено типологічну модель утворення художньої форми у віртуальній реальності. Зазначено найпоширеніші прийоми, які використовують митці для творення художньої форми у VR. У роботі також приділено увагу особливостям сприйняття мистецьких проявів у віртуальній реальності, якому властиві: інтеракція, імерсія, симуляція, штучність, телеприсутність, повнота занурення, мережевість комунікації. Це дозволило упевнитись, що творчі роботи у VR передбачають підвищення ролі особистого контакту, взаємодії зі сприймачем. Проаналізовані твори митців, дали змогу окреслити основні особливості художньої форми у віртуальній реальності. Відмічено значний вплив розвитку Інтернету та появи NFT (Non-Fungible Tokens) на становлення художньої форми у VR, що суттєво змінило й арт-ринкок. В цілому, сучасне українське мистецтво демонструє процес розвитку художньої свідомості, який пов’язаний із впливом технологій віртуальної реальності, а художня форма у VR стає квінтесенцією всіх своїх попередніх трактувань.Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає у формуванні цілісного уявлення про еволюцію художньої форми; у розширенні підходів до її вивчення.Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому, що вони можуть використовуватися для подальшого аналізу, атрибуції та систематизації творчих робіт, створених у віртуальній реальності; для вивчення сучасного українського мистецтва, його контекстуальності у рамках світової історії мистецтва. Наукові підсумки можуть стати базою для практичної роботи митців, мистецтвознавців (для художньо-стилістичного аналізу творів), використовуватися для навчання фахівців у галузі теорії та історії мистецтва; у підготовці семінарів, лекцій, курсів; проведенні навчально-дослідних лабораторних робіт; у розробці культурно-просвітницьких програм; у навчально-виховній роботі; у розробці та проведенні мистецько-дослідних і художніх виставок, проектів.Ключові слова: художня форма, віртуальна реальність, сучасне мистецтво, технології, діджиталізація, інтерактивність, синтез, мистецтво, синтез мистецтв, практична складова, видовищні форми, театралізація, ландшафт, аудіовізуальний контрапункт, арт-ринок.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат