Дисертаційне дослідження присвячене проблематиці науково-теоретичного обґрунтування державних механізмів запобігання і протидії корупції в Україні та розробці практичних пропозицій щодо формування негативного ставлення населення до корупційних проявів та забезпечення функціонування інституту викривачів в Україні з урахуванням провідного досвіду держав-членів ЄС.В Україні проблеми виявлення та протидії корупційним проявам продовжують залишатися одними з найважливіших, оскільки з часів проголошення незалежності України корупція розглядається як прямий зв’язок зі стабільністю та економічним зростанням держави. Боротьба з корупцією вже вийшла за формальні рамки і стала предметом пильної уваги державних інституцій, громадських організацій, ЗМІ, міжнародної спільноти та країн-членів ЄС, пересічних громадян.Поставлена мета дисертаційного дослідження деталізується в системі завдань, послідовна реалізація яких дає стійке уявлення про сутність та зміст найважливіших державних механізмів запобігання корупції - нормативноправового та інституційного механізмів дало змогу виокремити сукупність засобів впливу (юридичних засобів), за допомогою яких повинна забезпечуватись реалізація антикорупційної політики держави.Розробляючи об’єкт дисертаційного дослідження зроблено висновок, що з урахуванням поставленої мети та потреб зниження рівня корупції в Україні, необхідності продовження проведення тих заходів, що попередньо були розпочаті, а також утвердити нові механізми усунення та подолання корупційних ризиків, які пов’язані зі службовою діяльністю осіб, які уповноважені навиконання функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат