Роботу присвячено комплексному дослідженню процесуальної компетенції суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України. Реформування порядку здійснення конституційного судочинства залишатися приводом для різноманітних дискусій та їх рівня впливу на систему правосуддя в Україні. Немало питань безпосередньо процедурного характеру виникало раніше і виникає зараз в організації діяльності Конституційного Суду України. Вони стосуються як недосконалість процедур конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України до функціональної недосконалостісистеми конституційного провадження.У розділі 1 «Теоретико-правові засади дослідження інституту процесуальної компетенції суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України» було здійснено правовий аналіз категорії «процесуальної компетенції», а також суміжних понять. На основі теоретичного аналізу булоздійснено дослідження правового механізму використання різних термінів для розкриття даного поняття. На основі міжнародної доктрини конституційного права було розкрито співвідношення понять «процесуальної компетенції», «конституційна юрисдикція» та «процесуальні повноваження органівконституційної юрисдикції». Сучасна доктрина конституційного права дозволила провести класифікацію процесуальної компетенції в конституційному судочинстві за різними правовими аспектами. Також було розкрито процесуальний порядок взаємодії суб’єктів розгляду конституційногопровадження Конституційного Суду України. Через існуючу недосконалість законодавства на сьогодні існує різна судова практика застосування положень про процесуальну компетенцію суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України. У розділі 2 «Процесуальне застосування компетенції суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України» було розкрито компоненти процесуальних повноважень суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України. Здійснено аналіз наявної судової практики пов’язаної із розкриттямкомпетенції відповідно до наявних норм чинного законодавства та виявлення наявних прогалин, які мають бути вирішено за результатами проведення конституційної реформи тощо. Розкрито процесуальну компетенцію колегій Конституційного Суду України щодо питань відкриття та відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційними поданнями, конституційними зверненнями та конституційними скаргами. Встановлено, що утворення таких судових структур як колегії, сенати та Велика палата, які ухвалюють рішення у справах зумовлена завантаженістю конституційних судів, оскільки створення структур конституційного суду, наділених правомвідмовляти у розгляді звернень, дозволяє відсіяти їх значну кількість ще на попередній стадії провадження та забезпечує реалізацію принципу процесуальної економії.У розділі 3 «Проблеми розмежування процесуальної компетенції суб’єктів розгляду справи конституційного суду: міжнародний досвід» за допомогою порівняльно-правового методу було проведено аналіз процесуальної компетенції органів конституційної юрисдикції в різних країнах світу, а також визначення правових компонентів, які необхідно проваджувати в діяльність Конституційного Суду України. Дослідження конституційного законодавства зарубіжних країн в сфері регулювання процесуальної компетенції свідчить про неоднорідне закріплення реалізації процесуальної компетенції конституційних судів.Ключові слова: процесуальна компетенція, органи конституційної юрисдикції, Конституційний Суд України, конституціний суд, сенат, колегія, Велика Палата, конституційне провадження, онституційний контроль, суб’єкти розгляду

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат