Дисертацію присвячено проблемі формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. У роботі з’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці й мистецтвознавстві та схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат. Розроблено та теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Розроблено поетапну методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання.З’ясовано стан дослідженості проблеми в психолого-педагогічній науковій літературі й мистецтвознавстві. Визначено, що дослідження означеного феномена здійснюється на різних галузевих рівнях, а саме: філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому.Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема, розглянуто сутність понять «компетентність» та «мистецько-пізнавальна компетентність». Застосування методів систематизації та узагальнення дозволило з’ясувати, що компетентність – це індивідуально-особистісне утворення, що виявляється в процесі активних самостійних дій, розуміється як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів. Відповідно, мистецько-пізнавальна компетентність розуміється як здатність до усвідомлення та творчого самовираження у мистецькій сфері, які формуються в ході сприйняття творів, видів мистецтва, а також їх практичного опанування. Формування мистецько-пізнавальної компетентності – це цілеспрямований процес здійснення мистецько-пізнавальної діяльності зі сприймання, аналізу, усвідомлення творів мистецтва, результатом якого є не лише застосування вже відомих учням умінь, навичок і відповідних знань у ході репродуктивної діяльності, але й опанування суб’єктивно нового комплексу мистецьких знань і вмінь та творчої діяльності.Розроблено й теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Згідно з результатами проведеного дослідження визначена структура є системним поєднанням таких компонентів, як: мотиваційно-заохочувальний, який характеризується наявністю стійкої зацікавленості молодших школярів музичною діяльністю; гносеологічно-оцінювальний, що визначається спроможністю учнів до вивчення та опрацювання явищ музичного мистецтва; творчо-діяльнісний, що показує можливість учнів початкової школи усвідомлювати мистецькі твори та виявляти себе у продуктивній музичній діяльності. Формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання враховувало реалізацію таких функцій, як: мотиваційно-розвивальної, яка забезпечує можливість зацікавленості учнів мистецтвом, залучення до усвідомлення змісту мистецьких творів з метою співвіднесення задумів автора з власними переживаннями; культурологічної, що дає можливість молодшим школярам засвоювати, аналізувати та втілювати (в елементарній музичній творчості) відображені в музичній творчості культурні цінності; інтелектуально-почуттєвої, що дає змогу усвідомлювати різноманітність предметного й чуттєвого світу, розуміти його естетичні впливи у процесі опанування мистецьких образів, у яких відображаються життєві події в площині раціональних та емоційних аспектів; комунікативно-творчої, завдяки якій мистецтво тлумачиться як знакова система, якій притаманна образна інформація, що систематизує й узагальнює мистецький досвід, а також засвоєння особистістю загальнокультурної практики.Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів. У результаті проведеного дослідження встановлено рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання: високий, середній, низький, що різняться ступенем умотивованості учнів до музичного навчання, наявністю музичних знань і вмінь, а також здатністю адекватно оцінювати музичний твір та здійснювати продуктивно-творчу діяльність.Розроблено поетапну експериментальну методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Експериментально перевірено ефективність методики формування мистецько-пізнавальних навичок молодших школярів у процесі музичного навчання, що підтверджується відмінністю в показниках діагностувальних зрізів експериментальних і контрольних груп на прикінцевому етапі дослідження.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат