Дисертація присвячена питанню комплексного аналізу впливу Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини на здійснення правосуддя національними судами задля посилення захисту прав людини. У дисертаційному дослідженні враховано вимоги постійного розвитку та узгодження національного законодавства і судовоїпрактики з динамічним еволютивним тлумаченням та правовими позиціями Європейського суду з прав людини, розвитком конвенційного механізму, у тому числі, досліджено перспективи розвитку консультативної юрисдикції Європейського суду з прав людини та його співпраці з вищими національними судами для розвитку судового захисту прав людини у державах-членах Ради Європи.Незважаючи на численні наукові роботи з питань імплементації Європейської конвенції на національному рівні, дисертаційна робота являє собою нове та актуальне дослідження значення практики Європейського суду для формування підходів та практики конституційних судів та вищих судів загальної юрисдикції, що, прямо впливатиме на розвиток національногосудочинства та практику нижчих судів. Відсутність сьогодні у багатьох державах такої узгодженої національної судової практики, різне розуміння національними суддями підходів до застосування практики Європейського суду з прав людини продовжує подання великої кількості однотипних заяв до Європейського суду особами, які вважають, що їх порушені права не були поновлені у рамках національного судочинства. Новизна та актуальність теми обумовлюється також аналізом значення практики Європейського суду з прав людини для захисту прав людини в умовах збройних конфліктів у контекстіпереосмислення підходів до співвідношення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини та концепції «ефективного контролю» у світлі практики Європейського суду з прав людини.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат