Внутрішньомозковий крововилив (ВК) є найбільш катастрофічним типом інсульту, з високим ризиком смертності, інвалідизації та тривалим функціональним відновленням. Незважаючи на значні успіхи у вивченні патогенезу захворювання, розробці лікарських засобів та попередження ускладнень та повторного інсульту, досі невирішеними є питання функціонального відновлення. Ендогенний потенціал до відновлення після інсульту є дуже слабким, проте відомі багатоочікувані результати щодо ролі мезенхімальних стовбурових клітин у відновленні деяких функцій мозку. Покращення функції може бути досягнуто шляхом місцевого трофічного впливу стовбурових клітин або через органоспецифічне диференціювання стовбурових клітин у пошкоджених ділянках мозку. Модуляція цих впливів потенційно є перспективним напрямком у відновлювальній неврології. У дисертаційному дослідженні розглядалася гіпотеза щодо можливості шляхом модуляції ендогенного пулу мезенхімальних стовбурових клітин сприяти відновлювально-компенсаторним процесам у головному мозку після ВК. Стовбурові клітини являють собою гетерогенну популяцію, представники якої експресують різні білкові маркери, а їх імунофенотип змінюється по мірі диференціювання. Розглядалися дві конкуруючі гіпотези, які не суперечать одна одній. Перша - про те, що клітини, які експресують CD44, CD68, CD90 та CD146, є клітинами прозапального фенотипу і залучені до запального процесу. Друга - серед них є мезенхімальні стовбурові клітини, які можуть органоспецифічно диференціюватися у пошкодженому мозку та/або продукувати біологічно активні речовини. Збільшення кількості стовбурових клітин та цільової міграції у перифокальну тканину мозку можливе через застосування гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору росту, а зміна напрямку їх диференціації – у поєднанні з високими дозами дексаметазону.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат