У дисертаційному дослідженні наведено вирішення наукового завдання щодо науково-теоретичного обґрунтування комплексу наукових положень щодо використання цифрових технологій в муніципальномууправлінні.Обґрунтовано актуальність теми дослідження, вказано на зв’язок із загальнодержавними нормативно-правовими актами, розкрито ступінь наукової розробленості теми і визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; охарактеризовано наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення та особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів дослідження та публікації за темою, вказується структура та обсяг роботи. Актуальність обраної здобувачем теми дослідження обумовлена активним впровадженням цифрових технологій в усі сфери комунального господарства, широким використанням систем цифрового врядування в муніципальному управлінні. Успіх реформи децентралізації влади створив нові фінансові та ресурсні можливості для органів місцевого самоврядуваннящодо реалізації програм та проектів Smart City та інших новітніх форм цифровізації громад. Одночасно це поставило перед органамимуніципального управління важливі і актуальні завдання визначення нових шляхів та механізмів розвитку, високо підняло планку вимог до технічного та технологічного забезпечення комунального господарства громад.Важливим заданням вбачається необхідність зорієнтувати усіх публічних службовців на підвищення власних цифрових компетентностей та формування стратегій цифрового розвитку громад, особливо, з урахуваннямтого, що в умовах війни, це має вирішальне значення для перспективрозвитку кожної громади і країни в цілому.Втім ще до кінця не відпрацьовані чіткі і науково обґрунтовані критерії та механізми впровадження цифрового врядування в громадах та удосконалення муніципального управління з урахуванням цифровоїтрансформації суспільства.Основні результати, що характеризують елементи наукової новизни, полягають у тому, що: уперше розроблено комплекс наукових положень щодо впровадження цифрових технологій в муніципальне управління та розвитку цифрового врядування в органах місцевого самоврядування на основі штучного інтелекту та баз даних; удосконалено понятійно категоріальний апарат предметної сфери дослідження, зокрема, за структурно-функціональним підходом, згідно з яким, основними складовими цифрового врядування є бази даних та штучний інтелект; концептуальні підходи до формування структури та основних елементів цифрового врядування в системі муніципального управління; дістало подальшого розвитку: систематизація основних світових трендів та стандартів цифрової трансформації суспільства та впровадження цифрового врядування в діяльність органів місцевого самоврядування та системи цифрового муніципального управління; наукові положення щодо оцінювання зрілості органів муніципального управління у сфері цифрового врядування за рівнем інноваційності впровадження у їх діяльність цифрових технологій для вирішення проблем управління громадами та територіями, що базується на цифровізації традиційних комунальних послуг, а також на повній цифровій трансформації системи відносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та інституціями громадянського суспільства; методологія розробки програм і проектів впровадження цифрових технологій в муніципальне управління та розвитку цифрового врядування в органах місцевого самоврядування на основі штучного інтелекту та баз даних.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат