Дисертацію присвячено дослідженню мілітарного дискурсу української прози початку ХХІ сторіччя. Мета роботи полягає у виокремленні та дослідженні провідних художньо-текстових стратегій вітчизняної прози мілітарної тематики періодів гібридної російсько-української війни (2014–2022 рр.) та після повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року з урахуванням історико-літературного та соціального контексту вітчизняної прози початку ХХІ сторіччя. Наукова новизна одержаних результатів полягає в першості трактування явища майданної літератури як невід’ємної складової мілітарного дискурсу української прози та системного дослідження мілітарної прози періоду після лютого 2022 року (станом на кінець 2023 року), її зіставленні з текстами періоду АТО/ООС, окресленні провідних художніх стратегій показових текстів, що формують мілітарний дискурс української прози початку ХХІ сторіччя. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх залучення для вивчення історії української літератури; підготовки спецкурсів і спецсемінарів із проблем сучасної української літератури. Результати дослідження можуть бути використані під час написання курсових, кваліфікаційних (бакалаврських, магістерських) робіт, при укладанні підручників, посібників, довідників. Дисертація може стати підґрунтям для студій, сфокусованих на дослідженні мілітарного дискурсу у вітчизняній літературі, зокрема для виявлення й зіставлення текстових стратегій мілітарної прози, що в найближчі десятиліття прогнозовано посяде панівне місце в загальному дискурсі новітньої української літератури.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат