Запропоновано метод програмового розрахунку обсягу тканин, у яких відбувається запально-некротичний процес. Результити моніторингу ступеня іфікованості тканин не дозволили установити залежність переходу асептичного запалення до гнійної стадії. Визначено порогову величину обсягу некротичних структур, перевищення якої призводить до абсцедування. Уперше у хворих з постнекротичними ускладненнями гострого панкреатиту вивчено взаємозв'язок поширеності некротичних тканин зі ступенем інфікованості. Запропоновано критерій розрахунку обсягу рідинно-інфільтративних утворень у разі оцінювання ступеня тяжкості стану хворих. Доведено, що можливості спрямованої антибактеріальної профілактики для запобігання абсцедуванню обмежені обсягом некротичного осередку. Що є показанням для своєчасного оперативного лікування. Стосовно оперативного лікування запропоновано метод програмованих пункційних і мініінвазивних втручань, який передбачає етапність переходу до розширеного доступу з метою стабілізації стану пацієнта. Такий алгоритм використовується для лікування постнекротичних кіст підшлункової залози. Показано, що етапний підхід у хірургічній тактиці дозволяє стабілізувати стан хворих, запобігти переходу системної запальної реакції у септичний процес. Ефективність застосування малоінвазивної тактики зумовлена своєчасним адекватним дренуванням зони гнійного запалення, що сприяє покращанню стану пацієнтів та забезпечує можливість виконання програмованих оперативних об'ємніших втручань. Використання запропонованої комплексної лікувально-діагностичної програми у хворих з постнекротичними ускладненнями гострого панкреатиту дозволяє зменшити рівень післяопераційної летальності на 5,9 %.

  Завантажити