Розглянуто системну модель образу козака в українській народній прозі (легендах, переказах, казках) у порівнянні з іншими жанрами українського фольклору (думами, історичними піснями, прислів'ями та приказками). Досліджено український народний історичний епос як генетично неоднорідну систему, яка склалася шляхом відтворення історичних подій і фактів, а також внаслідок зміни ставлення етнічних українців до більш архаїчного - міфологічного та фольклорного матеріалу, що спричинило становлення та утвердження національного українського менталітету. Детально описано історичний і культурний контексти виникнення, формування та розвитку феномену козаччини. Починаючи від індоєвропейського базису мілітарної традиції в українців простежено динаміку образу епічного героя-козака на підгрунті основних характеристик (виховання, побратимства, ставлення до жінки, козацької чоловічої родини) та художніх деталей атрибутивного типу (кінь/чарівний помічник, шабля/зброя, червоний колір).

  Завантажити