Досліджено концептуальні засади конституювання екзистенції людини у філософській спадщині датського мислителя С.К'єркегора на підставі трьох основних стадій буття (естетичної, етичної й релігійної), двох проміжних - іронії та гумору та нульової. Розкрито сутнісні характристики кожної стадії у контекстії вивчення смислотвірних елементів екзистенції людської особистості. Доведено новизну осмислення К'єркегором поняття екзистенції, що у порівнянні з класичним тлумаченням є динамічною структурою у відношенні до Бога. Виявлено, що самотворення екзистенції відбувається як поступовий лінійний шлях через саморефлексійну діяльність людини та виражає антиманіпуляторну інтенцію у синтезі з вільним вибором власного існування. Доведено наявність рецепції стадіальнї концепцію датського мислителя у філософії екзистенціалізму, діалектичної теології та постмодернізму.

  Завантажити