Розв'язано наукову задачу стосовно покращання результатів хірургічного лікування хворих на гострий (ГКХ) і хронічний калькульозний холецистит (ХКХ), ускладнений холедохолітіазом. Удосконалено методи діагностики та вибору мініінвазивних хірургічних втручань. На підставі вивчення анамнестичних даних, клінічного, лабораторного, черезшкірного ультразвукового досліджень (ЧУЗД) у таких хворих визначено критерії підвищеної ймовірності холедохолітіазу, які дозволяють установити показання до проведення ендоскопічної ультрасонографії, що утричі забезпечило підвищення діагностування каменів загальної жовчної протоки (ЗЖП). Доведено, що ендоскопічна ультрасонографія має значні переваги у порівнянні з ЧУЗД. Точність діагностики конкрементів гепатикохоледоха становить 97,2 %, а за даними ЧУЗД - 28,8 % і не залежить від форми холециститу, діаметрів ЗЖП та конкремента. Розроблено алгоритм діагностування холедохолітіазу у хворих на ГКХ і ХКХ. Проведено порівняння двохетапного методу видалення конкрементів з ЗЖП - ендоскопічної папілотомії (ЕПСТ) з наступною лапароскопічною холецистектомією (ЛХЕ) чи ЛХЕ з післяопераційною ЕПСТ - з одноетапним видаленням конкрементів ЗЖП через міхурову протоку або холедохотомічний отвір під час ЛХЕ та показано, що більш перспективним є одноетапне мініінвазивне втручання. За даного виду втручань зберігається функція великого сосочка дванадцятипалої кишки, відсутній ризик ускладнень ЕПСТ, які мали місце у 9,8 % хворих за двохетапного методу.

  Завантажити