На ембріонах людини перших 12-ти тижнів ембріогенезу проведено морфологічне, гістохімічне, лектиногістохімічне та морфометричне дослідження, на підставі результатів якого встановлено, що реалізація провізорних і дефінітивних органогенезів проміжної мезодерми під час формування мезо- та метанефросу відбувається за допомогою однакових формотвірних процесів, ознакою яких є послідовне формування зачатків у вигляді щільних кулястоподібних структур, епітеліальних міхурців і S-подібних структур. Органоспецифічне диференціювання у мезонефральних епітеліальних похідних реалізується у краніокаудальному напряму, а метанефральних - від центру до периферії, аналогічно краніокаудальному напрямі. Розвиток мезонефрозу характеризується етапністю та перебігає за періодами становлення, структурно-функціональної стабільності й інволюції: закладка та структурне становлення відбувається до 5-ти тижнів ембріогенезу, період структурно-функціональної стабільності органа - з 5,5 до 9-ти тижнів, після 9,5 тижнів інтенсифікуються інволютивні процеси. Виявлено ефект послідовного перерозподілу глікополімерів - рецепторів лектинів у клітинах, на їх поверхні та у позаклітинних тканинних структурах у процесі органоспецифічного диференціювання епітеліальних і мезенхімних закладок вивчених органів, а також участь цих молекул у розвитку, функціонуванні та регресії мезо- та метанефронів.

  Завантажити