Досліджено особливості формування паремійного простору американської поезії XX ст. Паремію розглянуто як лінгвокогнітивний конструкт, що інкорпорує три іпостасі: вербальну, передконцептуальну та концептуальну. Із використанням методології концептуальної інтеграції та теорії іконічності виявлено основні лінгвокогнітивні механізми формування смислу паремій, якими є операції мапування, зокрема наративне. Доведено, що іконічність є лінгвосеміотичним принципом формування паремій, зокрема, синтаксичної організації мовних елементів, які входять до їх складу. Встановлено, що актуалізація паремій у поетичних текстах реалізується шляхом взаємодії прийомів їх формального виділення та лінгвокогнітивних операцій висунення. На підставі аналізу паремій у контексті когнітивної лінгвістики створено модель паремійного простору, що формується з ієрархічно розташовних концептів. За допомогою методології прагмалінгвістики зроблено виокремлення й опис складників даних концептів.

  Завантажити