Проаналізовано частоту та причини материнської смертності у разі перитоніту після кесарева розтину (ППКР) в Україні за останні 18 років. На підставі установлених особливостей клініки та патогенезу ППКР удосконалено клінічну класифікацію захворювання та виділено основні варіанти його перебігу. Проведено оцінювання стану органів черевної порожнини та малого тазу у разі релапаротомії, що дозволило виявити найвірогідніші чинники ризику виникнення ППКР, установити основні причини й особливості поширення запального процесу. Виділено 6 варіантів стану швів на матці у хворих з ППКР, установлених на підставі результатів динамічного ехографічного дослідження та безпосередньо під час релапаротомії. Проведено морфологічне дослідження видалених органів у разі ППКР та виявлено переважну кількість випадків гнійного метроендометриту та метротромбофлебіту з некрозом міометрія та явною неспроможністю швів на матці. Установлено взаємозв'зок між клінічними, ехографічними, мікробіологічними, імунологічними та гемостазіологічними змінами у хворих з ППКР, що дозволило розвинути наявні дані про патогенез цієї патології, а також науково обгрунтувати необхідність підвищення ефективності прогностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Розроблено та впроваджено методику прогнозування ППКР на підставі використання комп'ютерного нейросіткового моделювання. Розроблено та впроваджено алгоритм прогностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів у хворих з ППКР, що дозволило зменшити частоту материнської смертності та захворюваності у пацієнток, розроджених абдомінальним шляхом.

  Завантажити