Теоретично обгрунтовано та з використанням калориметричного та пластометричного методів експериментально підтверджено, що активізатор тверднення, який містить сульфат заліза, випалену глину, піддається більш високому ступеню диспергації поверхнево-активними речовинами у порівнянні з алюмінатами кальцію, забезпечує інтенсивну гідратацію портландцементного клінкеру з одержанням високоміцного цементу (ГІР-2) та бетонів на його основі з високими фізико-механічними показниками, які дозволяють застосовувати такі бетонні суміші для ремонтних робіт. Доведено сумісність використаного полікарбоксилатного суперпластифікатора SVC 5-600 і мінеральної сульфатзалізовмісної домішки, що проявляється в синергічному ефекті під час твердіння досліджуваних бетонів. Розкрито механізм синтезу високоміцного бетону на основі пластифікованого цементу ГІР-2, який полягає в інтенсифікації процесу диспергації сульфатзалізовмісної домішки та проявленні стеричного ефекту в результаті введення в ГІР-2 полікарбоксилатного суперпластифікатора, що сприяє прискоренню утворення в цементному камені дрібнокристалічних змішаних гідросульфоалюмиферитів і низькоосновних гідросилікатів кальцію. З'ясовано, що в ряду суперпластифікаторів (полікарбоксилатного (SVC-5-600), акрилатного (SR-3), нафталінформальдегідного (C-3)) застосування полікарбоксилатної домішки в бетонних сумішах з ГІР-2 дозволяє найбільш ефективно керувати процесом структуроутворення бетонної суміші та бетону у порівнянні з застосуванням бетонних сумішей без активізатора, в яких використання акрилатних домішок є найбільш ефективним. Встановлено, що введення суперпластифікаторів у цементну суміш на основі ГІР-2 змінює мікроструктуру цементного каменя в напрямку одержання дрібнокристалічної щільної структури.

  Завантажити