На підставі комплексного вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок з гіперпролактинемією (ГП) різного генезу з'ясовано певні ланки патогенезу розвитку основних ускладнень гестаційного періоду. Установлено їх частоту та структуру, залежність від тяжкості порушень репродуктивної системи. Виявлено взаємозв'язок між підвищеним рівнем пролактину та розвитком синдрому переривання вагітності у першому триместрі, що зумовлює доцільність продовження вживання достінексу терміном 6 - 8 тижнів, а також достінексу та малих доз десаметазону в жінок з ГП і гіперандрогенією (ГА) змішаного походження. У жінок з ГП, ГА та ГП виявлено високий рівень низького прикріплення і/або передлежання гіллястого хоріона. Визначено терміни та можливості його спрямованої "міграції" залежно від місця переважної локалізації, а також вплив цієї патології на розвиток основних ускладнень вагітності. У вагітних з різними формами ГП, ГА та ГП виявлено доклінічні зміни білковосинтетичної функції плаценти залежно від прогностичних критеріїв гормональних показників за істміко-цервікальної недостатності та можливості їх медикаментозної корекції. З використанням певних методів вивчено функціональний стан системи мати - плацента - плід, що дозволило з'ясувати причини формування плацентарної дисфункції у разі ГП і ГА. Досліджено питання патогенезу розвитку ускладнень перебігу вагітності, невиношування у разі ГА та ГП, діагностування та способів лікування істміко-цервікальної недостатності. Виявлено, що формуванню патогенетично обгрунтованих схем терапії може сприяти подальше вивчення особливостей гормональної функції фетоплацентарного комплексу, повноцінності білковосинтезувальної функції плаценти та її функціональної зрілості, механізмів порушення стану внутрішньоутробного плода.

  Завантажити