Досліджено естетичний аспект художньо-образної системи Г.Сковороди на підставі аналізу його філософської та поетичної творчості, архетипової структури провідних мотивів, образів і принципів українського бароко XVII - XVIII ст. Виявлено найважливіші способи мислення Г.Сковороди - символізм і діалогічність, які зумовлюють його філософський стиль. У художній свідомості філософа визначальною домінантою є принцип поєднання різних здобутків світової культури з домінуванням національних традицій, які реалізуютья на стикові мистецтва, філософії та релігії. Зазначено, що образно-символічне формомислення Г.Сковороди був найбільш природним елементом національної художньої системи вираження дійсності. Визначено засадничі ідеї, принципи, естетичні складові філософії Г.Сковороди та сучасні інтенції, що дозволило зрозуміти світоглядну природу творчості філософа, її культуротвірну функцію, що є однією з необхідних складових літературно-художнього процесу й естетичної думки в оновленій Україні.

  Завантажити