Проаналізовано визначення самотності, представлені зарубіжними та вітчизняними вченими, наведено авторське визначення самотності. Представлено онтологічний статус самотності. Запропоновано її онтологічну модель, яка відображає динаміку появи самотності як системного цілого. Серед восьми теоретичних підходів до самотності значне місце приділено екзистенціальній концепції, яка у філософському осмисленні самотності посідає особливе місце. Розкрито феноменологію самотності через генезис самотності відповідно з розвитком компонентів "Я-" і "Ми - свідомість" людини. Виявлено та розглянуто тенденції самотності (самотність як усамітнення та негативна самотність), чоловіча та жіноча іпостасі феномену самотності на певних етапах розвитку особистості людини, дві форми прояву самотності - зовнішню та внутрішню, причини самотності, взаємопов'язані з комунікацією та соціальною адаптацією, та шляхи втечі та реального подолання самотності.

  Завантажити