Обгрунтовано показання щодо радикального хірургічного лікування хвороби Крону (ХК), якими є наявність ургентних ситуацій, викликаних ускладненнями основного захворювання, підвищення ендогенної інтоксикації, синдром поліорганної недостатності (СПОН) на фоні консервативної терапії, проведеної у повному обсязі. Встановлено, що паліативні операції у більшості випадків неефективні, оскільки не передбачають резекції ураженої кишки, яка є джерелом антигенної стимуляції. Визначено критерії вибору оптимальної хірургічної тактики, якими є локалізація ураження, тяжкість захворюваня, наявність і характер ускладнень, гострий або хронічний перебіг ХК. Зроблено висновок, що оперативні втручання з одномоментним відновленням кишкової безперервності у разі ХК доцільно проводити у випадку ілеоободової локалізації патологічного процесу, а також його гострого та хронічного перебігу, високого ураження тонкої кишки та наявності рубцевих структур. Обгрунтовано, що об'єктивними діагностичними критеріями загострення патологічного процесу є вид виконаної операції, його локалізація, лейкоцитарний індекс інтоксикації, стан імунітету хворих під час обстеження (за кількістю лімфоцитів), ступінь вираженості анемії, ІЛ СШЕ. Розроблено комп'ютерну програму прогнозування тяжкості перебігу та вірогідності загострень ХК. Виявлено схожість клінічної картини повторних загострень з первинними проявами захворювання. З'ясовано, що просвіт накладеного анастомозу повинен бути достатньо "широким", щоб уникнути його звуження у разі можливого рубцювання. Доведено, що під час формування резервуарів доцільно зберегти ідеостому як дистальний відділ тонкої кишки та для відключення пасажу по кишці до нормалізації функції сфінктера.

  Завантажити