Проведено дослідження інтертекстуальних елементів у поезії І.Калинця, які функціонують у тексті як метафоричні вирази. Творчий доробок поета розглянуто як цілісну структуру, підпорядковану одній ідеї - побудові текстуального простору для існування ідеальної України. Зроблено висновок, що інтертекстуальні елементи є засобом для руйнування навколишньої реальності та будівельним матеріалом для формування текстової. З'ясовано, що у перших збірках митець намагається створити замкнений у минулому світ на підставі використання інтертекстуальних зв'язків різного типу з фольклором, слов'янськими міфами, біографіями українських культурних діячів. Подальший творчий період характеризується усвідомленням екзистенціального відчуження від світу та поступовим витісненням реальності у текстовий простір. Встановлено, що основним прийомом є квазіінтертекстуальність і використання як передтекстів публіцистичних статей і документів. З'ясовано, що у другій частині творчого доробку, написаного в ув'язненні, поет створює текстовий простір у географічному, історичному, аудіовізуальному та символьному аспектах з використанням різноманітних типів інтертекстуальних зв'язків, зокрема інтермедіальних. З'ясовано, що передтекстами є легенди, казки, твори української літератури, а також скульптурні й архітектурні витвори, живописні полотна українських та європейських майстрів, знаки зодіаку, букви й числа.

  Завантажити