Визначено суттєві відмінності регіонів України за інтегральним показником небезпеки, який визначається переважно надзвичайними ситуаціями (НС), що свідчить про нерівномірний розподіл несприятливих умов життя на стан психічного здоров'я населення різних частин країни. Виділено епідеміологічні маркери психоемоційної напруги у популяції населення України, а саме: провідні - первинну захворюваність на невротичні, зумовлені стресом і соматичні розлади (НПССР) і додаткові - захворюваність на розлади особистості зрілого віку, на афективні розлади, на алкогольні психози та на шизофренію, а також суїцидальну активність. Доведено, що техногенні НС здійснюють потужний несприятливий вплив на стан психічного здоров'я населення постраждалого регіону, ніж НС природного походження. Показано вплив окремої масштабної техногенної НС на психічне здоров'я населення постраждалого регіону (на прикладі Скнилівської трагедії). Оцінено рівень функціонування психіатричної служби України у зв'язку з наданням спеціалізованої медичної допомоги особам з психічними та поведінковими розладами (ППР) внаслідок НС. Установлено численні фактори ризику-антиризику формування ППР у постраждалих внаслідок НС, а також маркери сприйнятливості-резистентності для підтвердження діагнозу ППР і показники (психологічні, психічні, психофізіологічні) надійності людини під час виконання професійних обов'язків за умов НС. Науково обгрунтовано та застосовано комплексну діагностику ППР у постраждалих внаслідок НС, їх донозологічних форм, яка базується на оцінці вірогідності спонтанних випадків і клінічної значущості ППР внаслідок НС. Наведено кореляйційну структуру реакцій дезадаптації (донозлогічний рівень ППР), а також за результатами кластерного аналізу психологічних проявів установлено їх найбільш поширені та стійкі варіанти. Уперше оцінено інформативність і диференційно-діагностичні властивості методів дослідження для визначення реакцій дезадаптації (психодіагностичного, клініко-психопатологічного, психофізіологічного). Виділено найбільш інформативні окремі психопатологічні симптоми у постраждалих внаслідок НС. Запропоновано скринінг синдромальної діагностики ППР або реакцій дезадаптації. Науково обгрунтовано та розроблено методичні підходи до психотерапії, психопрофілактики та психокорекції психічних і поведінкових розладів у постраждалих внаслідок НС, а також заходи психотерапевтичної та соціально-психологічної допомоги, диференційовані за типами особистості, патологічними ознаками психологічної деформації її структури та порушеннями сфер психіки за групами постраждалих НС. Розроблено систему психотерапії, психопрофілактики та корекції їх психічних розладів, оцінено її ефективність за результатами впровадження в клінічну практику.

  Завантажити