На підставі вивчення палеоботанічних даних, сучасних ареалів, а також морфологічних і біохімічних ознак і ритмів сезонного розвитку у роді Cupressus виділено дві секції: Americana sect. nova - види, природно розповсюджені у Північній Америці, і Afrasiana sect. nova - види роду, розповсюджені у Старому Світі. Установлено, що в Україні та країнах СНД введено в культуру 15 видів і 9 різновидів Cupressus. Розроблено класифікацію культиварів і форм. Показано, що у кожного виду Cupressus є можливою поява не менше 46-ти морфологічно виражених типів культиварів. Уперше описано 27 культиварів у 5-ти видів Cupressus. На підставі результатів вивчення особливостей росту, репродуктивного розвитку розкрито закономірності внутрішньовидової мінливості, механізми, що забезпечують відновлення популяційної структури та рівня гетерозиготності популяції. Установлено, що ритми росту пагонів, проростання насіння та сезонного розвитку видів обох секцій відповідають кліматові середземного типу. З'ясовано, що висока ідивідуальна фенологічна мінливість ритмів розвитку репродуктивних органів є адаптивним пристосуванням популяційного рівня, що забезпечує щорічне формування життєздатного пилку та насіння. Завдяки порівняльному вивченню фенотипової мінливості ознак репродуктивних і вегетативних органів на прикладі C. sempervirens виявлено, що за умов інтродуції у разі масового насіннєвого розмноження протягом 20 - 25 поколінь місцевої репродукції формуються інтродукційні популяції, близькі за збалансованістю рівня поліморфізму до природних.

  Завантажити