Вивчено алелопатії у комплексі взаємодій між рослинами на засолених територіях. З'ясовано, що багаторічні види галофітної рослинності Криму Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb, Limonium gmelinii (Wild.) O. Kuntze мають велику алелопатичну активність, динаміка якої змінюється протягом вегетаційного періоду, а також в онтогенезі в цілому. Визначено, що алелопатичний потенціал однорічних видів галофітних угруповань Salicornia europaea L., Suaeda prostrata Pall., зумовлений активністю виділень насіння, що проростає, а також водорозчинними виділеннями віргінільних і генеративних особин. Зазначено, що напруженість і просторова структура фітогенних полів Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze змінюються протягом онтогенезу. Відзначено, що морфомеричні параметри (висота, маса, діаметр стебла в області гіпокотилю, ступінь галуження), репродуктивне зусилля рослин-акцепторів Salicornia europaea L., Suaeda prostrata Pall., Pertrosimonia oppositifolia (Pall.) Litv. збільшуються з градієнтом віддаленості від рослин-донорів алелопатичних речовин Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze. Виявлено, що за дії алелопатичного чинника у розчині-акцепторі Salicornia europaea L. відбуваються суттєві зміни на гістологічному рівні, а саме: інтенсивна лігніфікація й суберинізація провідних і механічних тканин, значне накопичення пектинових речовин, фенольних сполук. Зроблено висновок, що алелопатична активність виділень зумовлена наявністю амінів, алкалоїдів, поліфенольних сполук, фенолкарбонових кислот, дубильних речовин, флавоноїдів.

  Завантажити