Досліджено проблему розвитку камерно-інструментальної сонати на рубежі ХVІІІ - ХІХ ст. у творчості Л.ван Бетховена. Вперше викладено концепцію еволюції камерно-інструментальних жанрів на матеріалі віолончельних сонат Бетховена. Висвітлено процеси виділення облігатного типу фортепіанних сонат як самостійного жанру та його подальшого перетворення; реформування музичної фактури та створення нової цілісності музики в ансамблі; формування ансамблевого типу музичного мислення та його впливу на музичну культуру наступних епох; стилістичних змін у творчості Бетховена; трансформації сонатно-симфонічного циклу та синтезу поліфонічних і гомофонно-гармонічних засобів музичного розгортання, що обумовило стильові зрушення та виникнення нестійкого типу композиції у музичній культурі Європи ХІХ ст. Розглянуто питання інтерпретації творів та музичного мислення композитора та виконавця.

  Завантажити