Дисертацію присвячено комплексному аналізу українських фразеологічних і пареміологічних одиниць із компонентом "власна назва". Визначено роль різних типів власних назв у створенні переносних значень фразеологізмів і паремій, проаналізовано процес лексико-семантичної трансформації онімів у складі зворотів, здійснено семантичну, семантико-граматичну і структурно-граматичну систематизацію фактичного матеріалу. Аналіз і класифікація фразеологічних та пареміологічних одиниць з ономастичним компонентом дозволили змоделювати їх основні семантичні, семантико-граматичні та структурно-граматичні типи, визначити специфіку даного фразеолого-пареміологічного корпусу на тлі інших.

  Завантажити