Досліджено тенденції регулювання сфери зайнятості, зокрема у контексті міжнародного досвіду й інформаційно-інноваційних імперативів національного розвитку за умов відкритих економік. Визначено компетенцію державних органів управління підготовкою кадрів, вищою освітою і навчальними закладами у контексті загального регулювання економічної діяльності, а також найбільш ефективні комерційні механізми впливу на параметри зайнятості. Висвітлено тенденції стосовно зайнятості у некомерційному секторі у контексті завдань інституційного розвитку. Обгрунтовано напрями оптимізації регулювання зайнятості за умов відкритої економіки України з урахуванням завдань підвищення міжнародної конкурентоспроможності, глобальних і регіональних імперативів розвитку ринків праці. Виявлено найбільш доцільні концептуальні підходи до підвищення функціональних властивостей сфери зайнятості в Україні у контексті завдань інноваційного розвитку.

  Завантажити