За гострого післяпологового пієлонефриту (ГППН) установлено взаємозв'язок між даними клініко-лабораторних досліджень і показниками клітинного та гуморального імунітету, а також рівнем маркерів ендогенної інтоксикації за різних ступенів тяжкості перебігу захворювання. Визначено рівень показників ендогенної інтоксикації та стану імунної системи, притаманний легкому, середньоважкому та важкому перебігу захворювання. Проведено детальний ретроспективний аналіз даних стосовно контамінації під час вагітності слизових піхви, порожнини рота, носа, зіва, кон'юнктиви, а також вмісту термінальних відділів прямої кишки та сечі. За цього виявлено значно частіший висів патогенів з піхви та значно вищу контамінацію прямої кишки в жінок, які хворіли на ГППН. На підставі результатів вивчення імунологічних особливостей різних ступенів тяжкості перебігу ГППН визначено показання для проведення імуномодулювальної терапії. Обгрунтовано використання мембранного плазмаферезу за умов комплексного лікування ГППН у породілей з важким ступенем перебігу захворювання. На підставі ретроспективного аналізу клініко-лабораторних ознак, виявлених під час вагітності у породілей з гострим пієлонефритом, установлено провідні фактори ризику виникнення захворювання у післяпологовому періоді, що сприяло проведенню своєчасної профілактики розвитку захворювання в жінок з групи ризику під час вагітності та дало змогу значно зменшити захворюваність на ГППН.

  Завантажити