Вивчено клінічну картину та імунологічні показники у хворих на дифтерію та бактеріоносіїв C. diphtheriae за умов промислового міста з урахуванням наявності чи відсутності вакцинації, супутньої патології, віку та перебігу захворювання. Розроблено критерії для прогнозування тяжкості перебігу захворювання, розвитку ускладнень, а також проведення імунокоригуючої терапії з урахуванням залучених до патологічного процесу систем і підсистем імунного захисту. За результатами дослідження виявлено, що серед захворілих переважали щеплені, але зі збільшенням віку відношення щеплених і нещеплених зменшувалось. Установлено, що протидифтерійні антитоксичні антитіла не забезпечуюь захист від захворювання, але визначають його форму, тяжкість перебігу, характер ускладнень. Визначено, що захворювання на дифтерію супроводжується залученням до імунної відповіді клітин загальної запальної реакції, T- і B-систем імунної системи. Виявлено, що у щеплених хворих ступінь мобілізації у вогнище запалення КЗЗР вище, про що свідчать зміни в лейкограмі. Виявлено пригнічення імунної системи за тяжкого перебігу дифтерії, ускладнень, ознак імунодефіциту у хворих середнього віку. Доведено, що відсутність антитоксичних антитіл у хворих на дифтерію з тяжким і ускладненим перебігом сприяє залученню до системи імунного захисту всіх компонентів уродженого й адаптивного імунітету. Показано, що у формуванні систем імунного захисту у зазначених хворих спостерігається перехід від пристосувальних реакцій до розпаду системи взагалі за тяжких і ускладнених форм захворювання.

  Завантажити