Розглянуто основні технологічні фактори, що впливають на довговічність деталей повітряного тракту газотурбінних двигунів (ГТД). Охарактеризовано основні види руйнувань та методи підвищення опору утомленості елементів конструкції авіаційних ГТД. Розроблено математичну модель, що дозволяє здійснювати оцінку впливу рівня залишкових напружень у поверхневому шарі виробу на величину міцності від утомленості. Для лопатки заданої геометрії з титанового сплаву ВТ3-1, що має напруження порядку, що розтягують, 40 МПа в поверхневому шарі з глибиною залягання до 30 мкм виявлено зниження величини міцності від утомленості до 15 %. Запропоновано методику визначення коефіцієнтів інтенсивності напружень для поверхневих тріщин у неоднорідному полі номінальних напружень. Показано можливості застосування нової методики для визначення швидкості росту та режимів ТМО, що дозволяє скоротити до 30 % час переходу на нові технології обробки й об'єкти виробництва. З'ясовано, що характеристики циклічної тріщиностійкості сплаву типу ВТ5-1 не залежать від ступеня попереднього пластичного деформування, а також виявлено явище різкого зниження межі витривалості сплаву в області малих пластичних деформацій. Результати наукового дослідження застосовано в процесі оптимізації режимів обробки деталей компресора авіадвигунів на ВАТ "Мотор Січ", м.Запоріжжя. З'ясовано, що економічний ефект від впровадження інновацій становить 230 тис. грн на рік.

  Завантажити