На засадах теорії взаємозалежності досліджено позитивні аспtкти, а також суперечності формування спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. Уперше розглянуто співмірність концептуального й управлінського та регулятивного забезпечення спільної зовнішньої та безпекової політики. Доведено, що європейська політична думка та політикум за політичного та фінансового сприяння США вплинули на європейську регіональну інтеграцію та реальні механізми перетворення Європи в континент миру та стабільності. Систематизовано головні відмінності між географічним і політичним розумінням Європи повоєнної епохи. Аргументовано штучність і деструктивність триваючого розподілу країн континенту за минулими історичними й ідеологічними критеріями. Виявлено еволюційну закономірність і етапність формування спільної зовнішньої та безпекової політики, починаючи від перших інтеграційних проектів. З'ясовано причинно-наслідкові зв'язки між існуючими концепціями розвитку спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, а також суперечностями її інституційного, управлінського та регулятивного забезпечення. Виокремлено концептуальний вимір та форми і механізми регулювання спільної зовнішньої та безпекової політики. Відзначено, що подальше розширення ЄС зумовлює виникнення певних проблем, взаємопов'язаних з суперечностями між незавершеною в інституціональному контексті зовнішньою політикою ЄС і збереженням пріоритетних повноважень національних міністерств закордонних справ держав-членів ЄС. Установлено, що важливим моментом оптимізації стратегії України стосовно інтеграції до ЄС є подолання дихотомії регулювання СЗБП і впровадження ціннісних і критеріальних засад життєдіяльності держав і громадянських суспільств за стандартами європейськості.

  Завантажити