Обгрунтовано ендогенну складову динаміки чисельності комах - генетично визначено багаторічні цикли репродуктивного потенціалу, виживання та міграційної активності, які створюють передумови масового розмноження фітофагів. Встановлено вплив еколого-екологічних чинників на формування фітосанітарного стану агроценозів. Доведено, що масове розмноження та поширення основних багатоїдних шкідників (саранових, совок) відбулося внаслідок виведення з обробітку великих площ орної землі, глобального потепління клімату та зміни стану сонячної активності. Обгрунтовано доцільність використання для складання фітосанітарних прогнозів ретроспективного аналізу показників багаторічної динаміки чисельності шкідників та заселених площ, статистики масових розмножень різних популяцій з урахуванням періодичної зміни сонячної активності. Встановлено поліморфність природних популяцій комах за адаптивними стратегіями - комплексом фізіологічних та етологічних реакцій організму до харчових атрактантів та статевих феромонів, що є складовою механізмів процесу формування мікропопуляцій комах. З'ясовано, що просторово-часова структура популяції комах є процесом перетворення різних типів розподілу організмів у стаціях, динаміка якого залежить від динаміки чисельності комах різного часового масштабу (сезонної, річної, багаторічної). Запропоновано методологію феромонного моніторингу лускокрилих шкідників, на основі якої розроблено удосконалені системи інструментального обліку чисельності шкідливих комах.

  Завантажити