Досліджено розповсюдження та шкодочинність вірусів печериць за умов довкілля, а також виробництва. Показано нерівномірність розповсюдження патогенів у регіонах Полісся, Лісостепу, Ботанічних садах України та біотехнологічних центрах. Враховано деструкцію органел клітин та зміни у габітусі рослин, які були експериментально інфіковано паличкоподібним вірусом печериць. Розглянуто основні властивості вірусів, які інфікують печерицю двоспарову (Agaricus bisporus (J. Lge) Imbach). За умов біоценозів та штучних екосистем вивчено поширення паличкоподібного патогену, який мав певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового посівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу їх вирощування. На підставі використання діагностику вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА, електронномікроскопічний та інші методи проаналізовано локалізацію патогенів у грибах, посівному матеріалі, грунті, а також фекаліях тварин. Доведено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай плодових тіл грибів у 1,5 - 3 рази, а їх збудники викликають патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Запропоновано ключ-схему для оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів, що ростуть за умов природних регіонів та вирощуються у штучних екосистемах з урахуванням симптомів хвороб, властивостей вірусів у динаміці росту та розвитку грибів. Розглянуто стійкість до вірусних хвороб різних штамів печериць. На основі властивостей збудників та їх циркуляції в екологічних нішах розроблено комплекс профілактичних заходів боротьби з вірусними інфекціями.

  Завантажити