Наведено результати експериментальних досліджень зв'язку морфології з механічними (межі міцності, граничної деформації) та електрофізичними (електроопору, термо-ерс) властивостями композиційних матеріалів (КМ), зокрема терморозширених графітів (ТРГ) - полімерів, де як полімер використано полівінілхлоридний пластизоль і фторопласт-3. Виявлено, що провідність КМ у рамках теорії перколяції відповідає моделі тривимірної електропровідної сітки з блокованими вузлами. Для одного й того ж КМ пороги перколяції для електроопору є меншими за відповідні значення для термо-ерс. Доведено, що у концентраційній області між порогами перколяції для електроопору і термо-ерс електропровідність обумовлена тунелюванням носіїв заряду через прошарок полімеру між окремими частинками ТРГ. Відмінність значень порогів перколяції пояснено недостатнім рівнем енергії носіїв заряду у випадку їх руху під дією градієнта температури для подолання потенціального бар'єра, який створює діелектричний прошарок. Описано процеси, що відбуваються у КМ за дії на них температури та механічних навантажень. Розроблено рекомендації щодо використання КМ як резисторів, стійких до впливу опромінення електронами та рентгенівськими квантами, а також тензодатчиків. Запропоновано використання методу термо-ерс для контролю процесів спікання електропровідних сумішей порошків у процесі їх компактування, а також для контролю пористості зразків монолітних КМ.

  Завантажити