Досліджено проблему осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Вживання принципу взаємозв'язку тривалості та висоти дозволило перетворити концептуальну структуру елементарного контрапункту, систематизувати методичні та лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. На підставі аналізу фігур строгого стилю встановлено, що зі зменшенням тривалості зростає здатність ноти утворювати дискорданс, але зменшується її мелодичний потенціал. Проведено хронологічне дослідження, що локалізувало розрив між реальним і "шкільним" стилем на етапах консервації та канонізації про поліфонію. Запропоновано модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю, яка охоплює на потенційному рівні гамут і метричну спорідненість, на рівні актуалізації мелодичні фігури та метричні прогресії (лінійний шар), лінеарні фігури та парну координацію (лінеарний шар).

  Завантажити