Розглянуто питання підвищення ефективності лікування епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки. Досліджено клініко-неврологічні, комп'ютерно-томографічні та магнітно-резонансні ознаки даних пухлин, вивчено їх анатомо-топографічні особливості. Виявлено кілька варіантів розповсюдження епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки. Встановлено, що важливим чинником для хірургічного лікування даних пухлин є визначення анатомо-топографічних взаємовідносин капсули пухлини з черепними нервами та судинами. За результатами досліджень розроблено методику хірургічного лікування, яка дозволила значно покращити лікування епідермоїдних пухлин. Проаналізовано фактори ризику виникнення післяопераційного асептичного менінгіту та визначено методи його профілактики.

  Завантажити