Розглянуто питання формування архітектурного середовища центрів реабілітації, які забезпечують можливість медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату. Висвітлено медико-соціальні аспекти інвалідності, історію виникнення та розвитку спеціалізованих установ для інвалідів, соціальну політику держави та нормативну базу проектування архітектурного середовища для людей з обмеженими фізичними можливостями. Проведено типологічний аналіз діяльності установ, що забезпечують реабілітацію інвалідів та розроблено класифікацію центрів реабілтації. Досліджено особливості організації процесу реабілітації інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату, визначено антропометричні та психофізіологічні особливості реабілітантів. Наведено результати опитувань, натурних спостережень та аналізу проектних рішень. Розроблено концептуальну модель центру комплексної реабілітації інвалідів. Обгрунтовано систему принципів, наукових рекомендацій та практичних засобів щодо формування архітектурного середовища центрів комплексної реабілітації інвалідів. Визначено напрями та принципи його організації, розроблено ергономічні прийоми та засоби формування архітектурного середовища для людей з обмеженими фізичними можливостями. Висвітлено проблеми створення безбар'єрного архітектурного середовища міста, показано роль дизайну в організації комфортного середовища життєдіяльності інвалідів. Наведено оцінку соціально-економічної ефективності реалізації ергономічних принципів формування архітектурного середовища реабілітаційних центрів.

  Завантажити