Розкрито значення ключових ідей естетики І.Канта - продуктивної уяви, здатності судження, принципу доцільності - у філософській системі німецького мислителя та сучасній теоретичній думці. На базі опрацювання теоретичної спадщини І.Канта визначено новий вектор розвитку класичної теорії на базі її поєднання з актуальними розробками сучасної естетики, психології та філософії. Обгрунтовано можливість використання деяких положень естетичної теорії І.Канта як методологічної бази аналізу історично варіативних форм мистецтва та естетичної діяльності індивіда в цілому. Зокрема, художню форму твору визначено як змістовий концентрат, естетично значущий в історичному розвитку суспільства.

  Завантажити