Виявлено ефективність використання інбридингу в селекції на гетерозис на основі встановлених особливостей прояву ознаки самонесумісності у процесі формування інбредних ліній. Встановлено можливіть їх ізольованого розмноження та визначено рівні комбінаційної здатності, інбредної депресії та кросбридингу. Поглиблено наукові уявлення про компоненту системи розмноження гречки - самонесумісність. На підставі вивчення специфіки прояву даної ознаки удосконалено методику створення інбредних ліній гречки. Виявлено рівень кросбридингу та комбінаційної здатності експериментальних ліній, що дозволило використати їх для формування високогетерозисних сорто- та міжлінійних гібридів гречки. Створено нові лінії та гетерозисні гібриди різного генетичного походження як вихідний матеріал для подальшої селекції.

  Завантажити