Досліджено теоретичні, методологічні та практичні засади розвитку аграрних підприємств (АП), шляхи підвищення економічної ефективності їх господарської діяльності, особливості формування та удосконалення організаційно-економічного механізму в постреформаційний період. Вивчено вплив сукупності економічних, виробничих, соціальних і природних чинників на формування господарського механізму АП. Виявлено, що високий рівень ефективності господарської діяльності досягається в тих АП, де забезпечується раціональне використання всіх складових господарського механізму, що грунтується на всебічному врахуванні різних аспектів технологічного процесу, економіко-фінансових компонентів, організаційно-управлінських рішеннях та вимогах ринку. Дієвість господарського механізму АП значною мірою визначається досконалістю цінової та фінансово-кредитної політики та оподаткування, розвитку ринкової інфраструктури. Установлено, що на ефективність функціонування господарського механізму АП негативно впливає згортання планово-економічної роботи та недосконалість методів керування підприємством за умов ринку. Відзначено, що важливим напрямом підвищення ефективності господарської діяльності АП є спеціалізація та концентрація сільськогосподарського виробництва, зокрема, запобігання подрібненню землеволодіння. Концентрація виробничого та трудового потенціалу дає змогу забезпечувати виробництво рослинницької та тваринницької продукції на інноваційній основі, а також підвищити конкурентоспроможність АП.

  Завантажити