Робота присвячена проблемам генезису та сучасного буття жанру Куанхо - ліричної пісні В'єтнаму. Класична епоха - ХI - ХIV ст. - "змагальних пісень" співців - композиторів - поетів, які володіють виключним мелодичним багатством та трифазовою процесуальністю форми (Бі-Тхан-До), співвідносною з i:m:t Б.Асаф'єва. Сучасні корективи жанру Куанхо засвідчують про живу перспективу його перетворення та буття у новій якості.

  Завантажити