Здійснено різновекторний аналіз вербального та невербального заперечення у германських, романських і слов'янських мовах. Досліджено особливості синтаксичної реалізації заперечення, його семантичної інтерпретації, пресупозиціонування й інформаційного структурування заперечних речень. Обгрунтовано універсальний статус мовного заперечення. Доведено, що ядром даного заперечення є його формально-логічний корелят. Установлено комплекс факторів, що зумовлюють моно- чи полінегативний характер мови. Розроблено теоретичну модель циклічного розвитку заперечення у германських, романських і слов'янських мовах. Обгрунтовано концепцію набуття мовно-мовленнєвих навичок заперечення. Виявлено та верифіковано сфери дії заперечення й окреслено їх кореляцію. Висвітлено динаміку поширення семантичного впливу заперечення. Визначено структурну позицію заперечення в універсальній синтансичній моделі речення. З'ясовано взаємодію заперечення з пресупозиціями та чинники, які зумовлюють його сильний або слабкий характер. Запропоновано дворівневу модель інформаційного структурування заперечного речення.

  Завантажити